В основу сюжетних ігор покладено життєвий досвід дитини, її уявлення
про навколишній світ.
Рухи, які виконують діти під час гри, тісно пов'язані з її сюжетом та
імітують дії, характерні для того чи іншого образу (людини, тварини, птаха та
ін.).
Народна рухлива гра визнана етнопедагогікою як результативний спосіб
заохочення дітей до активних рухів і їх оздоровлення («Як дитина бігає і
грається, так їй здоров'я посміхається»). Вона гармонійно розвиває дітей; виховує
силу, спритність, витривалість, відвагу, рішучість, ініціативність, привчає
долати психічні і фізичні навантаження, заохочує до товариської взаємовиручки,
загартовує організм, створює у дітей бадьорий і веселий настрій.
За рівнем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої та низької
інтенсивності.
Характер гри середньої інтенсивності відносно спокійніший (метання
предметів у ціль, ходьба у поєднанні з іншими рухами, підлізання під дугу,
переступання через предмети). Активно рухається лише частина учасників гри, а
інші перебувають у статичному положенні і спостерігають за діями тих, хто грає.
Зміст ігор з низькою інтенсивністю становить змішане пересування
(біг у поєднанні з ходьбою) та біг з малою швидкістю.
Перед тим як обирати гру, треба визначити тему, врахувати вікові можливості
дітей, їхню фізичну підготовленість та інтереси, а також пору року і погодні
умови.
Комментариев нет:
Отправить комментарий